- тремтячий
- [треимт’а/чией]
м. (на) -чому/-ч'ім, мн. -ч'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
тремтячий
Смотреть что такое "тремтячий" в других словарях:
тремтячий — а, е. 1) Дієприкм. акт. теп. ч. до тремтіти. 2) Який тремтить (у 1, 2 знач.); здатний тремтіти, дрижати від чогось; тремтливий. || Який нервово, від хвилювання тощо здригається, рухається. || Миготливий, мерехтливий (про світло, вогонь і т. ін.) … Український тлумачний словник
тремтячий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
тремкий — а/, е/, рідко. 1) Те саме, що тремтячий 2). 2) Мелодійно дзвінкий, високого тону (про голос) … Український тлумачний словник
тремтливий — а, е. 1) Який тремтить (у 1, 2 знач.), здатний тремтіти, дрижати від чогось; тремтячий (у 2 знач.). || Який нервово, від хвилювання, холоду тощо здригається, рухається. || Миготливий, мерехтливий (про світло, вогонь і т. ін.). || Переривчастий,… … Український тлумачний словник
тремтючий — а, е, рідко. Те саме, що тремтячий 2) … Український тлумачний словник
тремтяче — Присл. до тремтячий 2) … Український тлумачний словник
